Kontynuujemy zapoznawianie Państwa z działalnością i twórczością etnografów prowadzących badania nad niematerialnym dziedzictwem kulturowym (folklorem) w ramach projektu „Wspólne dziedzictwo kulturowe: odrodzenie folkloru na pograniczu ukraińsko-polskim”.

Beata MAKSYMIUK-PACEK, doktor nauk humanistycznych w dyscyplinie nauki o kulturze i religii. Absolwentka Bibliotekoznawstwa i Informacji Naukowo-Technicznej UMCS.

Wieloletni Pracownik Archiwum Etnolingwistycznego UMCS, od 2019 roku zatrudniona w Instytucie Nauk o Kulturze UMCS. Wśród jej zainteresowań badawczych dominuje tematyka związana z obrzędowością rodzinną (głównie weselną) i doroczną (kolędowaniem, obrzędowością wiosenną i sobótkową) także wschodnim pograniczem kulturowym Polski oraz dokumentowaniem i opracowaniem nagrań terenowych z Lubelszczyzny i Podlasia. Wielokrotnie uczestniczyła w badaniach terenowych prowadzonych na Lubelszczyźnie, Podlasiu oraz Podkarpaciu. Od 20ll roku członek zespołu redagującego wydawaną pod auspicjami Instytutu Sztuki PAN w Warszawie serię „Polska Pieśń i Muzyka Ludowa. Źródła i Materiały”, t. 4: „Lubelskie” (2011), t. 5: „Podlasie” (2012, 2016, 2022). Do 2019 roku współpracownik zespołu etnolingwistycznego opracowującego wydawany w Lublinie „Słownik stereotypów i symboli ludowych”.

Współwykonawca projektów badawczych realizowanych m.in. w Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, Instytucie Sztuki Polskiej Akademii Nauk w Warszawie, Polskim Towarzystwie Ludoznawczym we Wrocławiu, Muzeum Kultury Ludowej w Kolbuszowej. Prowadzi prace badawcze z zakresie utrwalenia i opracowania niematerialnego dziedzictwa kulturowego wschodniego pogranicza Polski. Autorka rozprawy doktorskiej o weselu na wschodnim pograniczu kulturowym Polski oraz licznych prac na temat kultury ludowej i jej dokumentowania.

*Ten post powstał w ramach realizacji Programu Współpracy Transgranicznej EIS Polska-Białoruś-Ukraina 2014-2020. Za treść tego postu pełną odpowiedzialność ponosi Departament Kultury Urzędu Miasta Łuck. Ten post w żadnym wypadku nie może być uważany za odzwierciedlający stanowisko Unii Europejskiej, OZ lub Wspólnego Sekretariatu Technicznego Programu Współpracy Transgranicznej EIS Polska-Białoruś-Ukraina 2014-2020

____________________________________________________________________

Продовжуємо знайомити вас з діяльністю та творчістю етнографів, які здійснюють дослідження нематеріальної культурної спадщини (фольклору) в межах проєкту «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору на українсько-польському прикордонні».

Проєкт реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine

Проєкт реалізовується Департамент культури Луцької міської ради у партнерстві з Луцька музична школа 1 імені Фридерика Шопена та Zespół Szkół w Woli Uhruskiej, Республіка Польща.

Беата МАКСИМЮК-ПАЦЕК, доктор гуманітарних наук з культурології та релігії. Випускниця бібліотекознавства та науково-технічної інформації Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (УМКС).

Багаторічний співробітник Етнолінгвістичного архіву УМКС, з 2019 року працює в Інституті культурології УМКС. Серед її досліджень домінують теми, пов’язані з родинною (переважно весільною) та річною обрядовістю (колядування, весняні та купальські обряди), східним культурним прикордонням Польщі, а також документуванням та обробкою польових записів з Люблінщини та Підляшшя. Неодноразово брала участь у польових дослідженнях на Люблінщині, Підляшші та Підкарпатті. З 2011 року є членом редакційної команди видання під егідою Інституту мистецтва Польської академії наук у Варшаві серії «Польська народна пісня і музика». Джерела і матеріали», т. 4: «Люблінщина» (2011), т. 5: «Підляшшя» (2012, 2016, 2022). До 2019 року працівник етнолінгвістичного колективу, який розробляв, виданий у Любліні «Словник народних стереотипів і символів».

Співвиконавиця дослідницьких проєктів, які реалізувалися, зокрема в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Інституті мистецтва Польської академії наук у Варшаві, Польському народознавчому товаристві у Вроцлаві, Музеї народної культури в Кольбушовій. Проводить дослідження у сфері збереження та розвитку нематеріальної культурної спадщини східного прикордоння Польщі. Авторка докторської дисертації про весілля на східному культурному прикордонні Польщі та численних праць на тему народної культури та її документування.

*Цей допис сформовано в межах реалізації Програми транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Повну відповідальність за зміст цього допису несе департамент культури Луцької міської ради. Цей допис за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва ЄІС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020

#EU #funds #ENI #CBC #Programme #cultural_heritage